безпосередній

-я, -є.

1) Який не має проміжних ланок, здійснюється без посередництва кого-, чого-небудь; прямий. || Зовсім близький; найближчий. || Який прямо випливає з чого-небудь або зумовлює щось.

••

Безпосере́днє знання філос. — самоочевидне, одержане без попереднього обґрунтування і доведення знання.

2) Який, не задумуючись, іде за своїм внутрішнім потягом, нахилом; простий, щирий. || Який прямо випливає з внутрішнього потягу, нахилу.